вчера ночью большой колонной снимали картинку для своих пропагандонов... потом съебнули... сейчас даже этого нет.... хер им от херсона

четверг, 03 марта 2022
Комментарии
Ні, Ганно, ні! Аби лиш не з Москвою.
Хай Україну чаша ця мине.
Вже краще з турком, ляхом, із Литвою,
бо ті сплюндрують, а вона ковтне.
Це чорна прірва з хижою десницею,
смурна од крові, смут своїх і свар,
готова світ накрити, як спідницею
Матрьоха накриває самовар.
Був Київ стольний. Русь була святою.
А московити — Русь уже не та.
У них і князя звали Калитою, —
така страшна захланна калита!
Дрімучий світ. Ні слова, ні науки.
Все загребуще, нарване, хмільне.
Орел — двоглавий. Юрій — довгорукий.
Хай Україну чаша ця мине!
Так ось, мені аж свербіло написати відповідь, адже тема актуальна - далі нема куди.
І ось що в мене вийшло.
Ні, не минула. Вісім довгих років
Точилась кров*ю рана та сира,
Що підло, зневажаючи ганьбою,
Росія Україні нанесла.
Але в тім пеклі, в тих пекельних муках,
Де гинули захисники АТО
Ковалися сокири - ті, що "Буки"
Рубають на небіжчицьке пальто.
На жаль, того ганебного удару -
Донбасу й Криму, що їх забрала
Москва - їй виявилось мало.
Вона війною знов на нас пішла.
І знову - "Гради", "Буки", "Іскандери",
Винищувачі й інші тралялІ
Стріляють на всі боки, як мегери,
Йдучи по нашій, по святій землі.
По мирних цілях, по жилих кварталах
Вчорашній "брат" - най до чортів іде!
З мовчазної байдужої ухвали
Свого суспільства гатить - аж гуде.
Та не надійся, вороже проклятий,
Безкарним бути, як таке дурне.
Пліч-о-пліч проти вас встають солдати.
І мирні мешканці, ЦИГАНИ! Айнане.
Весь світ співає з нами "Ще не вмерла"
І ми тримаєм стрій. І навіки.
Останнім подихом, життям, останнім нервом,
Бо наші предки - славні козаки.
Бо кров'ю кожен шмат землі политий -
Всіх наших пращурів, дідів, батьків, братів.
Ми - не здамося. Вистоїм. Неситий
Бункерний дідько згине й поготів.
І нахуй підуть кораблі і танки,
Бо в бомбосховищах співають разом гімн.
Ми - разом з цілим світом. З нами правда.
Не переможуть нас. На тому ми стоїм.
****
Я, пані Ліно, сто разів згадала
Ваш вірш. (да елы-палы, айнанэ!)
Собі на нього я відповідала:
"Подавиться, тварюка, як ковтне".
телецентр захвачен и переключен на вещание орочих каналов...
С другой стороны, в который раз за эту войну они доказывают, что нихрена о нас не знают.
Надеюсь, что вскоре наши смогут их выбить из оккупированных городов.
Такие, как Вы - надежда России на будущее.
И имею большую цель вспомнить что во мне много украинской крови и после войны эмигрировать к вам. К сожалению, не вижу сейчас ни одного способа попасть в Украину.
Так если устал бороться за Россию - добро пожаловать.
Справа в тому, що і після закінчення війни для тебе це буде не просто. І справа не у тобі, а у загальному відношенні до росіян - тобто тобі буде важко навіть працевлаштуватись та орендувати житло.
Немчинський у своїх стримах радить айтішникам переїзджати до країн бСССР - Казакстан (хоч і ОДКБ, але завдяки Китаю є для них надія), Молдова, Грузія (як не дивно, але це може бути найкращим варіантом), Узбекістан.
Також розглянути країни, з якими безвізовий простір. Наскільки я зрозумів такою країною є Китай.
Якщо стисло - Немчинський радить з'їбатися з Рашки хоч куди, оскільки очикується залізна завіса (з боку Московії) і релокація ускладниться до неможливості.
Ps. Ну і як без цього? Тебе давно советовали уезжать.
Анила, спасибо
Ну ось давай не треба?
Тут як у анекдоті: "Бачу синку що ти не москаль".
Я вже стільки разів пояснював, але ще раз можу пояснити: задовбало постійно обумовлювати, що ми бачимо різницю між нормальними росіянами і зомбованими по саме неможу. Навіть білорус Чалий одразу (після 24.02.22) пояснював своїм, що "українці не повинні розбиратися у сортах лайна (типах білорусів)". Росіян це стосуєть й подавно.
Якби я вважав тебе говнюком, то стільки років не питав би тебе: "Коли ти плануєш покинути Мордор?".
Ну, я женат был, жена б не уехала. Сейчас да, ничего не мешает уехать...
1. Щодо зміни сімійного стану - навіть не знаю що сказати, або співчувати, або привітати з волею
2. Сейчас да, ничего не мешает уехать...
Тоді не чекай. Особливо якщо компанія може забезпечити релокацію.
Я жду конца войны и к вам. Не хочу в Европу, я с языками плох.
Ну не будуть в Україні розбиратися ти гарний росіянин, чи поганий. Послухай того ж Шендеровича: "Погано було бути німцем у сорокові, погано бути росіянином у двадцяті" (с).
Чому тобі і навів перелік республік бСССР - там хоч якось знають російську мову. І, як я зрозумів, хоч якесь нормальне ставлення до росіян (хоча я не розумію, як у Грузії після 080808, або у Казакстані після 2022, може бути нормальне ставлення).
Єдина можливість - якщо тебе одразу працевлаштують (хз з ким ти про це домовишься). І одразу відмовишься від свого паспорту.
Можливо в тебе є друге громадянство якойся країни (не РБ) ? Можливо варто туди їхати.
А щодо термінів - спитай у своєї матусі про можливості виїхати з СРСР кудись. Просто виїхати, не кажучи вже про еміграцію. А зараз уяви, що у Москвоії буде так само або ще гірше. Не чекай.
Будет день - будет и пища.