[jamson]

18.06.2017 в 21:34

Пишет  Макси_Лана:

Арахнофобы это латентные спайдермены!

Давайте так. Пока Гройсман с Садовым в клинче, пусть львовскиим мусором займется Саакашивили?

Средний возраст мирового лидера — 62 года. ООН выступает за рост числа молодых в правительстве

хороший материал у vox про фб порошенко

Лагідна українізація. Маю свою методу. Я вкрадчивий такий бандерівець. Люблю свою країну, мову. Але я хитрий, що капєц! Коли потрапляю у російськомовне середовище, намагаюся змінювати його на україномовне неявно, але невідворотньо :-)
Я не вимагаю українське меню. Не вимагаю касирів у супермаркетах розмовляти зі мною виключно українською. Такі методи видаються мені сумнівними. Це більше схоже на спробу принизити людей і вони на таку українізацію реагують відповідно – завжди скандал і хай.
Замість цього, в російськомовному середовищі я вмикаю режим максимальної няшності. Я дякую касирам, бажаю офіціантам доброго дня, питаю таксистів, як їхнє життя. Звичайно, все це чистою українською. І, ви не повірите, але цілком російськомовні громадяни дякують щирою українською.
Вчора спілкувався з лікаркою у поліклініці і вона просила: ой, поговорітє со мно єщьо! Я так люблю українську, но, к сожаленію, совсєм нє могу говоріть!
Що мені робити з такими людьми? Бикувати і доводити цій жіночці, що вона 50 років живе в Україні і має знати мову, чи просто посміхнутися і поговорити з нею українською, щоб нам обом стало приємно?
Що лікар, навіть суворі пролетарі Дніпра, знаходять у собі сили витиснути із своїх серйозних обличч усмішку, якщо спілкуватися українською не демонстративно, а з повагою.
А найголовніше, вони надовго запам’ятають, що українська – мова порядних, приємних, ввічливих людей. І, як ви думаєте, будуть ставитися до української мови і всього українського наші російськомовні громадяни?

Пограничник, разглядывая Элин биометрический паспорт с визой, удивлённо спрашивает:
– А зачем виза?
– В феврале ещё не было понятно, что безвизовый режим все-таки введут.
Оборачивается к напарнику, смеется:
– Ты там спрашивал, что такое пессимизм. Вот так он выглядит.

І ось цей день настав.
Я побачив жіночку на гіроскутері, яка котить перед собою дитячу коляску.
Тільки не вейпила і спінер на пальці не крутила.

Летіли з кумом з Ніцци в Київ. Вкрали в лаунжі бутилку білого і пробку... І льоду... Бо без льоду біле то вже трохи не то, і скучно...
Льод в кульку. А кульок - дирявий. І вода - то така, сука, вредна субстанція, шо якшо є дірка в кульку, то вона тобі витече об'язательно шоб ти не робив... Гравітація, чи як там воно...
Сіли в літак. Кульок на пол поклали...
- Мєжду намі таєт льод, блядь, - каже кум!
Буквальні вешчі самі страшні, сука...

Бывают девушки уверенные в себе, знающие, какая у них цель в жизни и что делать для её достижения. И они идут к этой цели.
А бывает, девушка пойдёт за молоком в магазин, по дороге увидит бабочку, побежит за ней, заблудится и окажется в волшебной стране, где будет вовлечена в борьбу со злой королевой и её свитой, победит королеву, даровав добрым жителям свободу, подружится со щенками, научится стрелять из лука и ездить верхом, в неё влюбится самый красивый воин, подарит ей настоящего живого единорога и цветок лотоса в волосы, а потом благодарные жители вернут её домой.
Она войдёт в квартиру с печально-счастливым блеском в глазах и загадочной улыбкой. С цветком лотоса в волосах.
И, блять, без молока.

для гурманов. Брускетта из французского багета, сыра дор блю, авокадо и мальков альпийской форели